Урок "Учитель року 2018"

 

Урок української мови 8 клас

 

Тема: Речення двоскладні й односкладні.

Мета: поглибити знання восьмикласників про будову речення, його граматичну основу; дати поняття односкладних і двоскладних речень та навчити їх розрізняти й порівнювати; формувати організаційно-контрольні вміння оцінювати роль простих і складних речень у текстах; удосконалювати пунктуаційні вміння щодо правильної розстановки розділових знаків у складних реченнях; розвивати творчі вміння моделювати двоскладні й односкладні, прості й складні речення відповідно до мети й обставин спілкування; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти поглибленню знань восьмикласників про історію своєї країни та її видатних діячів.

Тип уроку: нестандартний урок-дизайн.

 Обладнання: мультимедійна презентація «Односкладні та двоскладні речення», інтерактивна дошка, підручник, роздатковий матеріал.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

 II. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

 III. Актуалізація опорних знань учнів

Перевірка домашнього завдання

Бесіда за питаннями

Колективна робота з текстом (з елементами аналізу)

► Прочитати текст. Пригадати з уроків історії про вчинки Івана Мазепи, що стали важливою сторінкою в історії України. Сформулювати тему й основну думку тексту.

ІВАН МАЗЕПА

Іван Мазепа – один із найславніших гетьманів України. Він народився 20 березня 1632 року в Мазепинцях на Київщині. Походив із старовинного українського роду Мазеп. Батько Мазепи, Степан, був розумний та освічений чоловік і свого сина, Івана, виховав освіченою людиною.

Спершу вчився Іван удома і, маючи дванадцять літ, складав вірші латинською мовою. Згодом учився в Полоцьку у вищій школі й уже в 16 років пішов на Січ учитися військового ремесла. Служив при козацькім війську за Хмельницького. За хоробрість і розум полюбили його всі козаки, а гетьман Хмельницький радив його батькові послати Івана ще продовжувати навчання за кордоном.

Згодом козаки вибрали гетьманом Івана Мазепу. По-перше, Мазепа був тоді найбільш освічений між старшиною, а по-друге, усі знали, що хоча він і з царем живе в приязні, але над усе любить Україну, то й буде їй вірно служити.

І не помилився Іван Мазепа, ставши гетьманом, почав щиро думати над тим, щоб визволити Україну з-під залежності всіх сусідів.

Іван Мазепа старався впорядкувати край і піднести його освіту. Побудував багато шкіл і церков власним коштом. Для Київської академії було збудовано новий величавий будинок на три поверхи. Такої школи і в Московщині в ті часи не було.

Мазепа прагнув того, щоб Україна була вільною державою! (За А. Лотоцьким).

► Використовуючи подане висловлювання і власні знання, розгорнути зміст останнього речення.

► Усно схарактеризувати речення в тексті за наявністю головних і другорядних членів.

► Зробити синтаксичний розбір виділеного речення.

 IV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

► Розглянути схему й поміркувати над реченням як основною синтаксичною одиницею, його роль, ознаки, види та структуру.

Коментар учителя. Речення як синтаксична одиниця складається з однієї, двох і більше граматичних основ. За характером граматичних основ речення бувають двоскладні й односкладні.

Двоскладні речення мають підмет і присудок: До тебе завше я душею лину (3. Кучерява). Односкладні речення мають лише один головний член речення у формі підмета або присудка: І закружляю, мов полова, у круговерті світовій (В. Базилевський).

За структурою речення поділяються на прості й складні. Прості речення мають одну граматичну основу: Люблю я пісню солов’їну (А. Загрудний). Складні речення мають дві або більше граматичних основ, що становлять одне смислове і граматичне ціле: Українська мова мене не тільки вабить як письменника, вона дивує й захоплює (В. Шевчук).

Речення, що складається лише з головних членів, називається не-поширеним: Є шлях. Я тривожуся (М. Братан).

Речення, у якому є другорядні члени, називається поширеним: Українська мова живе в прекрасних піснях твого народу (В. Сухомлинський).

Речення бувають повними і неповними. Повні — це такі речення, у яких наявні всі члени речення: По садах пустинних їде гордовито осінь жовтокоса на баскім коні (В. Сосюра). Неповні — це такі речення, у яких пропущений будь-який член речення, що можна виявити з контексту: Ранні пташки росу п’ють, а пізні — сльози ллють (Нар. творчість). У реченні Сльози ллють пропущено підмет пташки.

V. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення мовленнєвих і пунктуаційних умінь з теми

Дослідження-зіставлення

Розглянути схему і скласти зв’язну розповідь про те, чим речення відрізняється від словосполучення.

Робота з підручником

Виконати вправу 54 с. 28.

Культура мовлення

Перегдяд відеофрагменту з олександром авраменком

Відредагувати подані словосполучення

VII. Підсумок уроку

 Інтерактивна вправа мікрофон

VIII. Домашнє завдання

Опрацювати параграф 4. С. 25

Виконати вправу 55. С. 29.

Здійснити пошукову роботу в мережі Інтернет або в бібліотеці та підготувати повідомлення про відому постать, яка бере безпосередню участь у творенні історії сьогодення. Використати різні за структурою і метою висловлювання речення.